Зміст

Передмова -- с.7

Розділ перший. Метафізичний реалізм і постановка
питання про благо -- с.15

Первинна єдність практики та онтології: попередні
зауваги й формулювання основних завдань дослідження -- с.15

Практичне значення метафізики -- с.16

Картина реальності та об’єктивна реальність -- с.20

Благо та нормативність -- с.23

Онтологія як загальна теорія дійсності. Розриви
первинної єдності -- с.25

Проблематизація реальності й питання про раціональні засади практики: перше наближення до теми
«буття і благо» -- с.29

Онтологічний реалізм і онтологічний конструктивізм -- с.29

Проблематизація онтологічного реалізму: вербальні
практики та зовнішній світ -- с.31

Структура дійсності й питання про критерії -- с.34

Виправдання метафізичного реалізму -- с.42

Ірагматичний реалізм і питання про об’єктивну
значущість практичних норм -- с.49

Розділ другий. Іманентне обґрунтування практик:
Вітґенштайнова перспектива -- с.59

Головні тези Вітґенштайнової програми -- с.60

Повернення від метафізики до щоденності: терапія
«буття» -- с.70

Апорії Вітґенштайнової програми. Проблема
нормативності -- с.75

Пошуки блага на тлі відмови від буття -- с.92

Розділ третій. Питання про буття та перспектива блага:
деструкція фундаментальної онтології -- с.102

Гайдеґерове питання про сенс буття в контексті
практично-філософського повороту -- с.102

Теологічні джерела фундаментальної онтології:
«Вступ до феноменології релігії» -- с.1Ю

Діалог з Аристотелем і метод герменевтичної
деструкції -- с. 124

Герменевтика фактичності -- с.143

Фундаментальна онтологія в «Бутті та часі» -- с.151

Методологічна непрозорість постановки
запитання про сенс буття -- с.152

Фундаментальна онтологія: між пойетикою
та практикою -- с.165

Від фундаментальної онтології до мислення буття -- с.187

Ревізія позицій фундаментальної онтології:
уточнення онтологічного статусу тут-буття -- с.187

Пошук іншого начала мислення в трактаті
«Внески до філософії (про подію)» (1936-1938) -- с.191

Поезія як заснування буття: гімни Гельдерліна
«Германія» та «Рейн» (1934/1935) -- с.199

Світло буття: «Лист про гуманізм» -- с.202

Філософія Гайдеґера та сучасний практично-
філософський дискурс -- с.206

Розділ четвертий. Універсалістична версія практичної
філософії: переваги й недоліки трансцендентальної прагматики -- с.222

Засади й головні ідеї комунікативної філософії як сильної версії практичного універсалізму:
стратегія Карла-Ото Апеля -- с.224

Принцип універсалізації Габермаса як спроба
модифікації теорії граничного обґрунтування -- с.232

Спільні риси та розбіжності проектів комунікативної
практичної філософії в Апеля й Габермаса -- с.237

Апорії та суперечності проекту комунікативної
практичної філософії -- с.242

Апорії трансцендентальної прагматики -- с.242

Спроба Габермаса розв’язати апорії трансцендентальної прагматики: ідеальна комунікація тажиттєсвіт -- с.253

Критика Габермасової версії трансцендентальної
прагматики -- с.255

Обмеженість проекту комунікативної практичної
філософії: релятивізація блага й цінностей -- с.267

Розділ п’ятий. Благо в світлі онтологічних засад -- с.273

Реабілітація блага: проект практичної філософії
Аласдера Макінтайра -- с.273

Реабілітація блага й теорія чеснот -- с.273

Чи є проект Макінтайра версією практичного
релятивізму? -- с.297

Благо, самість і людське буття: онтологічні засади
практики за Чарльзом Тейлором -- с.312

Головні риси моральної онтології -- с.317

Реабілітація блага та трансцендентальний аргумент -- с.331

Чи є моральна онтологія Тейлора різновидом
конструктивізму? -- с.336

Концепція блага в практичній філософії: онтологічні
підстави людської діяльності -- с.344

Концепція блага: термінологічні уточнення
й головні напрями інтерпретації -- с.345

Буття і благо як трансценденталії: ens et bonum convertuntur -- с.349

Благо й досконалість: поняття абсолютно цінного
буття -- с.352

Природа людини в онтологічному аспекті: буття,
благо й практична нормативність -- с.369

Післямова -- с. 384

Список скорочень -- с.387

Література -- с.388

Покажчик імен -- с.414

Про автора -- с.418

Монографія Андрія Баумейстера "Буття і благо" є спробою дослідити онтологічні підстави практичної нормативності. Головну тезу автора можна сформулювати так: відповідь на питання про універсальну значущість практичних правил і норм беспосередньо залежить від відповіді на питання про сутнісні характеристики і цілі людського буття. Ми можемо відповісти на запитання "що я маю робити?" тільки якщо ми спробуємо відповісти на запитання "що означає вести повноцінне й осмислене життя?" або "що таке добре життя?"