Змiст
Переднє слово до українського видання -- іх
Скорочення -- 3
Вступ -- 5
Соборові документи -- 6
Церковна юрисдикція -- 8
Канонічна місія -- 10
Членство в Церкві -- 12
Історичний контекст -- 14
Єресь, схизма, відчуження -- 16
Екуменізм і уніформізм -- 17
Літургійний і флорентійський екуменізм -- 18
БОГОСЛОВСЬКА ЧАСТИНА. Церковна єдність у різноманітності -- 21
1.Боголюдська природа Церкви -- 23
Фізичне і Містичне Тіло Христове -- 23
Різноєдина Церква -- 25
Містичне Тіло і тіло людини -- 27
Віра, надія і любов -- 29
Пророча, священича і царська діяльність Церкви -- 31
Різноманітність у богослов’ї, літургії та правопорядку -- 32
Соціяльні форми, в яких існує Церква -- 35
Різноманітність у Церкві -- 37
2. Помісні Церкви як вияв єдности в різноманітності -- 40
„Екклесія” як зібрання святих -- 40
Аналогізм у понятті Церкви -- 42
Помісна Церква, обряд, віра -- 44
Помісні Церкви -- 48
Два рівні церковної влади -- 50
Трояка влада єпископа -- 51
Єпископська колегія -- 54
Верховний архиерей як осереддя єдности -- 55
Церковна єдність через сопричастя -- 56
Взаємини між помісними Церквами -- 57
Канонічна місія -- 59
3. Недосконала церковна єдність -- 61
Схизма взагалі -- 62
Відокремлення від помісної Церкви -- 63
Розділення між помісними Церквами -- 64
Схизма як юридична непокора -- 67
Схизма як добровільне відділення -- 70
Відлучення і схизма -- 71
Недобровільне відчуження -- 73
Єресь як свідоме заперечення правди -- 76
Звичайна догматична помилка -- 79
Відношення між єрессю і схизмою -- 80
Єресь як засіб виправдати схизму -- 83
Колективне відокремлення внаслідок єресі або схизми -- 85
4. Помісні Церкви в стані недосконалої єдности -- 86
Відпадіння єрарха від церковної єдности і наслідки цього для Церкви -- 86
Церковна одиниця, відокремлена з вини свого єрарха -- 90
Чи відокремлена спільнота є Церквою? 92 Єпископська влада нез’єдиненого єрарха -- 94
Церковна юрисдикція у відокремленій спільноті -- 96
Юрисдикція нез’єдиненого єрарха -- 98
Нез’єдинений єрарх і Єпископська колегія -- 100
Котрі з відокремлених спільнот є Церквами? -- 103
Послідовники відпалого від єдности єрарха -- 105
Членство в Церкві -- 107
Членство у Вселенській Церкві в випадку відокремленої спільноти -- 109
Статус індивідуального члена нез’єдине- ної Церкви: можливі варіянти -- 113
Communicatio in sacris із нез’єдиненими християнами -- 116
Єрархія і система освячення в Містичному Тілі -- 117
5. Відновлення церковної єдности -- 119
Мінімальні умови возз’єднання -- 119
Протестантський і православний екуменізм -- 121
Партикулярна і вселенська унія -- 122
Часткова унія і помісні Церкви-близнята -- 125
Індивідуальне навернення в одну з помісних Церков -- 126
Поєднання з різноєдиною Вселенською Церквою -- 129
Пошанування різноманітности в церковній єдності -- 130
Різноєдність на Флорентійському соборі -- 133
Хибне розуміння флорентійського екуменізму -- 135
Юридична одновзірність -- 137
Літургійна одновзірність -- 139
Возз’єднання в уніформістському розумінні - як навернення -- 141
Єдність у різноманітності чи єдність в одновзірності? -- 144
ІСТОРИЧНА ЧАСТИНА. Флорентійська унія і Київська Церква -- 147
1. Шлях до Флорентійської унії -- 149
Ініціятива Київської Церкви щодо скликання поєднавчого собору -- 151
Король Яґайло і церковні справи -- 152
Пропозиції київських єрархів на Кон- станцькому соборі -- 155
Архиепископ Герасим і Базельський собор -- 153
2. Участь Київської Церкви у Флорентійському соборі -- 162
Ісидорова подорож до Флоренції -- 163
Рівноправність латинян і греків на соборі -- 165
Досягнення церковної єдности в різноманітності -- 167
Підписання підсумкового декрету -- 169
3. Реалізація флорентійських ухвал у Київській митрополії -- 171
Ісидор як організатор кампанії проти турків -- 171
Проголошення флорентійської єдности в Київській Церкві -- 174
Становище Київської Церкви в Польсько-Литовській державі -- 177
Прийняття флорентійських ухвал у Київській Церкві -- 183
Опозиція цим ухвалам з боку латинського єпископа Віленського та з боку московських єрархів -- 186
Протитурецька кампанія і рівність обрядів -- 190
2. Київська Церква після Ісидора -- 194
Постання окремої Московської Церкви -- 195
Поділ Київської Церкви на дві митрополії -- 192
Відносини Київської Церкви з Константинополем -- 202
Мисаїлів лист до папи -- 205
3. Київський екуменізм на світанку новочасної епохи -- 210
Йосиф Болгаринович і його намагання зміцнити Київську Церкву -- 211
Посольство митрополита Болгариновича до папи Олександра VI -- 214
Рішення папи щодо автономії Київської Церкви -- 218
Папська булла про хрещення за східних обрядом -- 221
Відсутність суперечности між верховенством Риму і затвердженням митрополитів у Константинополі -- 223
Ідейна орієнтація Київської Церкви в кінці XV ст -- 226
4. Уніформізм після Флорентійського собору -- 231
Панівне становище Латинської Церкви на Русі -- 231
Королівські заборони й обмеження, спрямовані проти Київської Церкви -- 234
Краківський університет як твердиня уніформізму -- 237
5. Сакрановий „Elucidarius errorum” -- 240
Мотиви написання „Елюцидарія” -- 240
Зміст і найголовніші твердження „Елюцидарія” -- 243
Опис „руських помилок” -- 246
Заперечення важности рукоположень за східним обрядом -- 250
Заперечення ідеї про церковну єдність у різноманітності -- 252
Доводи на користь повторного хрещення -- 254
Питання про шлюби між християнами різних обрядів -- 255
6. Рішення папи Олександра VI -- 258
Два листи папи Олександра VI -- 258
Пропозиція про вислання на Русь папського делегата -- 263
Проблема, пов’язана із затвердженням митрополита Царгородом -- 265
Повторне рукоположения руського духовенства і переосвячення руських церков -- 269
Повторне хрещення руських християн і важність шлюбів між особами різних обрядів -- 272
7. XVI століття: відлуння Сакранового „Елюцидарія” -- 276
Наслідки об’єднання Польщі й Литви під одним монархом -- 277
Перевидання Сакранового пасквіля про „руські блуди” -- 278
Юрисдикція латинян над руськими єпархіями -- 283
Життя руських християн у XVI ст -- 286
8. Тривання флорентійського екуменізму в Київській Церкві -- 290
Відданість руської єрархії флорентійській ідеї єдности -- 290
Помісні собори як спроби реформувати Київську Церкву -- 294
Свідчення Йогана Фабера про становище Київської Церкви -- 298
Рішення папи Климента VII про шлюб між християнами різних обрядів -- 300
Станіслав Оріховський як оборонець Київської Церкви й східного обряду -- 304
„Накреслення шляху” Бенедикта Гербеста -- 308
Протестантська загроза і протинаступ єзуїтів -- 312
Унійні ініціятиви князя Костянтина Острозького -- 314
Перші контакти папських нунціїв із представниками Київської Церкви -- 315
Висновки. Київська Церква в світлі флорентійських засад -- 319
1. Ознаки автономії Київської Церкви -- 321
Критерії автономії помісної Церкви -- 321
Процедура призначення київських митрополитів -- 323
Відносини київських архиєреїв з іншими помісними Церквами -- 324
Висновок щодо автономії Київської Церкви -- 327
2. Ставлення Київської Церкви до справи церковної єдности -- 328
Неслушні висновки щодо переконань на підставі обряду -- 328
Проголошення і прийняття флорентійських ухвал у Київській Церкві -- 330
Затвердження київських митрополитів константинопольським патріярхом -- 334
Спроби налагодити прямі контакти з Римом -- 336
3. Змагання Київської Церкви до досконалої єдности -- 339
Прагнення зберегти автономію Київської Церкви -- 339
Спроби налагодити спілкування з Римом -- 340
Київська Церква як сполучна ланка між Римом і Константинополем -- 341
Бібліографія -- 343
Джерела -- 343
Література -- 346
Хронологічні таблиці -- 354
Родовід великих князів литовських -- 354
Хронологія церковної єрархії -- 355
Іменний покажчик -- 358
Географічний покажчик -- 362

Публікація перекладу докторської дисертації о. Ігоря Мончака, захищеної 1966 р. в Папському Григоріянському університеті, - це данина пам’яті сучасного покоління українських церковних істориків і богословів своєму талановитому, та все ще мало відомому в Україні попередникові. Ця праця була одною з перших спроб греко-католицьких науковців у діяспорі використати потенціял II Ватиканського собору для того, щоб домогтися повного визнання гідности унійної Київської Церкви, переслідуваної тоталітарним режимом на батьківщині та приреченої на мовчання й замовчування в міжнародному контексті. Це була спроба виробити новий погляд на відносини східних християн з Римським Апостольським престолом і їхню роль у загальноцерковному примиренні й поєднанні.