Опираючись на доступні патристичні писання, автор зосереджується на ставленні ранних християн до війни і військовох служби. Каланціс надає читачеві не тільки численні нові переклади докостянтинівських текстів, але й також розповідає історію боротьси ранньої Церкви, християнських спільнот на узбіччях влади і суспільства за те, щоб свідчити народам навколо, тарансформуючи домінантні наративи про громадянство, вірність, свободу, владу та правління. Хоча Каланціс системно досліджує писання про війну та війсьвосу службу перших треьох століть, те, як перші християни думали про себе ідержаву, не представлено тут крізь призму антикварного інтересу. З богословською чутливосю та історичною проникливістю автор веде читача у світ, де зарождувалось християнство, і ставить пистання про минуле, яуі дають нам змогу пізнати ранній характер християнськох віри -- з надією на те, що це починнання допоможе нам також оцінити належно її теперішний стан.